Новий туристичний маршрут відкрито!

 Наша Диканька відома у всьому світі, адже про неї писали М.В.Гоголь, О.С.Пушкін, М.К.Башкирцева. А чи знають самі диканці про історію свого селища, про події, які відбувалися тут, людей, що творили історію? Тож аби виправити цю ситуацію працівники історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша розробили пішохідний екскурсійний маршрут пам'ятними місцями, що знаходяться в центрі селища. Першопроходцями стали відвідувачі територіального центру, працівники районного Будинку культури та управління соціального захисту населення.
 Розпочинається маршрут біля музею, з зони відпочинку, елементи якої пов'язані з першою згадкою про Диканьку,  там також розташована і пам'ятка техніки - Локомобіль. Такі парові машини працювали в економії Кочубеїв, до і після ІІ Світової війни їх масово використовували на полях і в господарства. Цей паровик був врятований місцевими краєзнавцями від здачі на металобрухт і з 1996 року, відреставрований, є окрасою нашого селища. 
  Далі шлях екскурсантів проліг до приміщення «Трудової слави», де на початку ХХ століття стояв великий дерев’яний сарай, в якому зберігали протипожежний інвентар. А навпроти нинішнього парку Гоголя, побіля згаданої «пожежної частини», в одноповерховій кам’яній будівлі розміщувалась волосна управа – виконавчий орган влади, запроваджений внаслідок відміни кріпосного права.
   На західній стороні від волосної управи з 1904 року височіла двоповерхова школа,одна із трьох шкіл села Диканьки, приміщення якої було зведене на кошти поміщиків Кочубеїв. Вона називалася «Четырехклассное училище Министерства просвещения», тепер це картинна галерея ім. М.К.Башкирцевої.
  В парку ім. М.В. Гоголя обов'язкова зупинка біля Дуба Свободи, який був посаджений в березні 1917 року, пам'ятника класику світової літератури - Миколі Гоголю та пам’ятника «Скорботна мати». Це братська могила розстріляних у 1941-1943 роках земляків, жителів Диканьки, Діброви, Василівки, Степанівки. Перепоховання було здійснене в 1957 році  з Дзюбиного Яру, який знаходиться за РБК. А в 1967 році на могилі, на постаменті встановлена вертикальна стела з чорного граніту.
 Потім всі попрямували до колишньої електростанції і млина на розі вулиць Пушкіна і Дружби, вклонилися пам'яті скульптора-аматора, заслуженого майстра народної творчості, Почесного громадянина селища Диканьки Леоніда Ільченка біля 5-поверхового будинку, в якому він жив. Відвідали Свято-Троїцьку церкву - пам’ятку культової архітектури кінця ХVІІІ століття. 
 Збудована вона в 1780 році в історичному центрі Диканьки на місці старої дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви. Її будівничий - внук генерального судді Запорізького війська В.Л. Кочубея Павло Васильович Кочубей.
  А  біля стели над Дзюбиним Яром, де в роки Другої світової війни було розстріляно близько 300 диканців – хвилиною мовчання вшанували загиблих земляків.
Туристичний маршрут проліг мимо районного Будинку культури, пам'ятника Т.Г.Шевченку, приміщення старої школи, меморіального комплексу на площі Слави, пам'ятника І.І.Кухарю, пошти, де зберігся будинок учительської першої земської школи в Диканьці, який був збудований в 1892 році, і завершився біля пам'ятника знаменитій "Катюші".




32-і роковини аварії на Чорнобильській АЕС

Сірий саркофаг стоїть, немов би скеля,
Приспав він ту біду, що насувалась на людей.
Призив – це честь, це наш обов’язок святий!
Нема у нас другої долі, як згинути у вирії подій.
Ішли ми в тихий бій, ліси «руді» рубали… І на реактор залізали, мирно там ми помирали…
                                                   Іван Сулимка

   26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
  Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.
  Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
  Тож  напередодні 32-ї річниці аварії на ЧАЕС 25 квітня 2018 року в Диканському історико-краєзнавчому музеї ім. Д.М.Гармаша для учнів 9-А класу Диканського НВК ім. М.В.Гоголя було проведено урок мужності, присвячений трагедії на Чорнобильській АЕС. З хронологією подій присутніх ознайомила директор музею Надія Крюченко, а запрошені ліквідатори наслідків аварії Іван Сулимка, Анатолій Яремченко і Віктор Радченко поділилися спогадами про ті страшні події. А внук Віктора Радченка, Влад подякував дідусеві за мужність, самовідданість і вручив йому квіти.

  Провідний бібліотекар Диканської ЦБС Світлана Тютюнник розповіла учням  про книгу Марії Сущенко "Екскурс у Чорнобиль" та запросила усіх до бібліотеки, де можна ознайомитися з виставкою "Чорнобиль у фактах і документах".
  А от п'ятикласник Диканського НВК ім. М.В.Гоголя Олександр Вергал, цікавлячись темою впливу радіації на все живе, поділився знаннями про те, як можна захиститися від радіоактивного опромінення та закликав усіх краще дбати про зменшення забруднення навколишнього середовища.
 На завершення - ведуча Надія Крюченко розповіла про ікону "Чорнобильський Спас" та вручила  квіти гостям уроку мужності.

ГАСТРОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ "ЕНЕЇДИ" І.КОТЛЯРЕВСЬКОГО

  Серед творів І.Котляревського, чи не найперший, який ми згадуємо – поема “Енеїда”.  Говорити про неї можна годинами і днями: стала першим ...