Презентація буклета робіт художника В.Ф.Криворучка

 15 березня в залі сучасності Диканського історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша відбулася презентація буклета робіт самодіяльного художника Володимира Федоровича Криворучка.
 Директор музею Надія Крюченко привітала митця з днем народження, адже цього дня йому виповнилося 82 роки.
 Теплі слова ювіляру адресували провідний екскурсовод музею Неля Гордівська - автор буклета, науковий співробітник Наталія Дзюба, та колишній директор музею Лідія Грубич. Спогадами про спільну роботу поділилася Наталія Мороз, яка разом з Володимиром Федоровичем працювала в колгоспі ім. Леніна. А юна художниця Уляна Миронова разом з мамою Тетяною Петрівною підготували музичний подарунок, який виконали удвох під акомпанемент гітари.


100 років дубу Свободи

 10 березня 2017 року біля дуба Свободи, що росте при вході в парк ім. М.В.Гоголя відбулися урочистості з нагоди 100-річчя від дня посадки цього дуба.
 Директор історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша Надія Крюченко розповіла присутнім, що сто років тому на місці парку Гоголя була головна площа села, навколо неї розташовувалися лавки, торгові ряди. Двічі на рік тут проводилися великі ярмарки: весняний і осінній. У центрі площі був встановлений бюст імператору Олександру І, але потім на його місце диканці встановили бюст Т.Г.Шевченка. А на початку березня 1917 року, коли диканці отримали звістку про зречення Романових та встановлення влади Тимчасового уряду, біля будинку волосного управління відбувся багатолюдний мітинг, на якому був обраний тимчасовий комітет. У цей же день робітники маєтку Кочубеїв організували робітничий комітет. 8 березня диканці роззброїли пристава і урядника, створили народну міліцію. Під час цих буремних подій і був посаджений дуб Свободи. Точна дата не відома, але у фондах музею збереглися чорно-білі фотографії саме посадки цього дуба, на яких написано, що дуб Свободи було посаджено в шевченківські дні 1917 року.
 Для жителів Диканки, це дерево стало символом Свободи під час подій на Майдані 2014 року - білля підніжжя дуба з'явилися портрети героїв Небесної Сотні, запалені лампадки і живі квіти.
 Про події часів Революції Гідності згадала активістка Майдану Тетяна Біляєва, Олексій Каплонський продекламував уривок з поеми Т.Г.Шевченка "Кавказ", а самодіяльний поет-пісняр Віктор Булава продекламував написаний напередодні вірш "Шевченко з нами!".


 Голова районної ради Станіслав Муха говорив про важливість пам'ятати історію і черпати з неї правильні уроки, а селищний голова Валерій Товстій закликав усіх жителів Диканьки не бути байдужими і докладати всі сили для того, щоб наше селище завжди було історичною перлиною України.

140 років від дня народження Ф.М.Попадича

 23 лютого Диканська картинна галерея ім. М.К.Башкирцевої зустрічала гостей, які прийшли вшанувати пам'ять відомого земляка, уродженця Великих Будищ, музиканта, хорового диригента, педагога, фольклориста і композитора Федора Миколайовича Попадича.

 Ведуча творчої зустрічі директор історико-краєзнавчого музею Надія Крюченко розповіла біографію цієї творчої особистості. А народився майбутній музикант 26 лютого 1877 р. у Великих Будищах на Полтавщині  в багатодітній родині. Попри те що дітей у Попадичів було 13-ть, вижив лише Федір та його молодша сестра. Після закінчення церковнопарафіяльної школи потрапив до архієрейського хору в Полтаві звідки був виключений у 15-ть років через проблеми з голосом. Згодом, одночасно працюючи на місцевому книжковому складі, продовжив музичне навчання почавши самотужки вчитися грі на скрипці та відвідувати, відкриті у 1896 році, приватні музичні класи Ф.Базилевича. Незабаром його запросили помічником регента архієрейського хору та викладачем хорових курсів.
  1904-го року стає студентом історико-теоретичного відділення щойно відкритого музичного училища Ахшарумова. Попадич відвідував лекції з гармонії і теорії композиції, навчався в класах фортепіано й хорового співу але через скрутне матеріальне становище мусив закінчити освіту і з третього курсу залишив училище. По тому брав приватні уроки, вивчав французьку та німецьку мови. 1910 року склав екстерном іспити за чотири класи гімназії та одержав звання учителя. 1913 року Ф.Попадич — керівник хорової капели «Баян», одним з організаторів котрої також стає В.Щепотьєв. Викладав співи та музику в 1-й полтавській чоловічій гімназії, у Полтавському інституті шляхетних дівчат та в приватних гімназіях. Від 16 квітня 1918 року керівник Полтавського українського національного хору (згодом Полтавська хорова капела). У кінці 1920-х років Попадич видає збірку українських пісень власної обробки й присвячує її М.Лисенку, а також присвячує пам'яті композитора один із найкращих своїх хорових творів «Серце музики» на слова М.Вороного. У квітні 1921 року Федір Попадич стає одним із організаторів Музичного товариства ім. М.Леонтовича. З 1925-го художній керівник Полтавської капели бандуристів. Одночасно Федір Михайлович викладає в музичному училищі техніку диригування, а з 1928-го по 1933-й обіймає посаду директора. 1934-го року виїхав у місто Коломну, до родини своєї дочки. В Підмосков'ї працював директором Палацу культури Коломенського машинобудівного заводу, створив ансамбль червоноармійської пісні й танцю, працював над музикою для місцевого драмтеатру. Помер 7 червня 1943 року.
 Федір Михайлович є автором композицій «1905 рік»«Якимівська трагедія», канту «Величає душа моя Господа», маршу «Кроком крицевим», вокальних творів та обробок народних пісень.
 Грою на скрипці - одному з найулюбленіших інструментів митця - порадувала викладач дитячої музичної школи Анна Яковлєва.
  Після прослуховування запису "Величає душа моя Господа" настоятель Свято-Троїцької церкви протоієрей Павло Сверлович повідав про особливості духовної музики. 
  А 90-річний полтавський музикант-аматор Юрій Бернадський порадував присутніх своєю грою на майже столітній скрипці, яка є експонатом Диканського історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша. Автором цієї скрипки є Тимофій Панасович Губа, тож про родину Губів - майстрів, які виготовляли гарні меблі і музичні інструменти в Диканьці розповів краєзнавець Григорій Титаренко.

ВИСТАВКА КАРТИН В.І.КОВТУНА

вітня, у Всесвітній день мистецтва та Міжнародний день культури, у приміщенні картинної галереї імені М.К.Башкирцевої відбулось відкриття ви...