Наша Диканька відома у всьому світі, адже про неї писали М.В.Гоголь, О.С.Пушкін, М.К.Башкирцева. А чи знають самі диканці про історію свого селища, про події, які відбувалися тут, людей, що творили історію? Тож аби виправити цю ситуацію працівники історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша розробили пішохідний екскурсійний маршрут пам'ятними місцями, що знаходяться в центрі селища. Першопроходцями стали відвідувачі територіального центру, працівники районного Будинку культури та управління соціального захисту населення.
Розпочинається маршрут біля музею, з зони відпочинку, елементи якої пов'язані з першою згадкою про Диканьку, там також розташована і пам'ятка техніки - Локомобіль. Такі парові машини працювали в економії Кочубеїв, до і після ІІ Світової війни їх масово використовували на полях і в господарства. Цей паровик був врятований місцевими краєзнавцями від здачі на
металобрухт і з 1996 року, відреставрований, є окрасою нашого селища.
Далі шлях екскурсантів проліг до приміщення «Трудової слави», де на початку ХХ століття стояв великий дерев’яний сарай, в якому зберігали
протипожежний інвентар. А навпроти нинішнього
парку Гоголя, побіля згаданої «пожежної частини», в
одноповерховій кам’яній будівлі розміщувалась волосна управа – виконавчий орган влади,
запроваджений внаслідок відміни кріпосного права.
На західній стороні від волосної управи з 1904 року височіла
двоповерхова школа,одна із трьох шкіл села Диканьки, приміщення якої було зведене
на кошти поміщиків Кочубеїв. Вона називалася
«Четырехклассное училище Министерства просвещения», тепер це картинна галерея ім. М.К.Башкирцевої.
В парку ім. М.В. Гоголя обов'язкова зупинка біля Дуба Свободи, який був посаджений в березні 1917 року, пам'ятника класику світової літератури - Миколі Гоголю та пам’ятника «Скорботна мати». Це братська могила розстріляних у 1941-1943 роках земляків, жителів Диканьки, Діброви, Василівки, Степанівки. Перепоховання було здійснене в 1957 році з Дзюбиного Яру, який знаходиться за РБК. А в
1967 році на могилі, на постаменті встановлена вертикальна стела з чорного
граніту.
Потім всі попрямували до колишньої електростанції і млина на розі вулиць Пушкіна і Дружби, вклонилися пам'яті скульптора-аматора, заслуженого майстра народної творчості, Почесного громадянина селища Диканьки Леоніда Ільченка біля 5-поверхового будинку, в якому він жив. Відвідали Свято-Троїцьку церкву - пам’ятку культової
архітектури кінця ХVІІІ
століття.
Збудована вона в 1780 році в історичному центрі Диканьки на місці старої дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви. Її будівничий - внук генерального судді Запорізького війська В.Л. Кочубея Павло Васильович Кочубей.
А біля стели над Дзюбиним Яром, де в роки Другої світової війни було розстріляно близько 300 диканців – хвилиною мовчання вшанували загиблих земляків.
Туристичний маршрут проліг мимо районного Будинку культури, пам'ятника Т.Г.Шевченку, приміщення старої школи, меморіального комплексу на площі Слави, пам'ятника І.І.Кухарю, пошти, де зберігся будинок учительської першої земської школи в Диканьці, який був збудований в 1892 році, і завершився біля пам'ятника знаменитій "Катюші".
Немає коментарів:
Дописати коментар