Жінка і мистецтво

  24 листопада 1858 року в с. Гавронці, що на Диканщині народилася художниця, письменниця, авторка "Щоденника" Марія Костянтинівна Башкирцева. Тому напередодні дня народження землячки 23 листопада в картинній галереї її імені відбулася зустріч, приурочена 164-й річниці від дня народження мисткині.

 На зустрічі обговорювали питання, які цікавили особисто Марію Башкирцеву, думки, які вона висловлювала у "Щоденнику", а саме: роль жінки у суспільстві, в сім'ї, створення умов для жіночої самореалізації, емансипації і фемінізму.

 Провідний екскурсовод історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша Анна Кошель підготувала презентацію-дослідження теми "Жінка і мистецтво", де були показані основні етапи боротьби жінок світу за свої права. 

 А поетеса Любов Олександрівна Лашко у своєму виступі розповіла присутнім про жінок-художниць ХХ-ХХІ століття: Фріду Кало, Йоко Оно, Олександру Екстер, Тетяну Яблонську, Катерину Білокур, Марію Приймаченко, Євгенію Гапчинську та ін.

 Потім, вже в невимушеній обстановці з чаєм та печивом учасниці вечору продовжили обмін думками щодо ролі жінки в сучасному суспільстві.

 

"Свята Покрівонько, покрий дівчині голівоньку"

 

 Українська культура багата і оригінальна, надбана численними поколіннями. Дуже велике значення для утвердження національної самосвідомості мають народні звичаї, обряди, традиції. Вони відображають не тільки етнічну своєрідність, але й естетику, моральні цінності, ментальність, історію народу. Тож співробітники Диканського історико-краєзнавчого музею ім. Д.Гармаша вирішили розширити і поглибити знання учнів 7-Б класу опорного закладу "Диканський НВК ім. М.Гоголя" про традиції та звичаї українців. А саме, запросили їх на інтерактивний урок з елементами вистави "Свята Покрівонько, покрий дівчині голівоньку".

 Діти стали учасниками обряду сватання, заручин та інших весільних традицій. Було і прощання нареченого і нареченої з парубочою і дівочою свободою, і подружки молодої прикрашали гільце, розплітали коси та одягали вінок нареченій.

 Розіграли також перед учнями й обряд виряджання молодого, коли мати одягала на сина вивернутого кожуха і обсипала зерном та монетами, бажаючи світлого та щасливого шляху в майбутнє.

 Цікавою була й розповідь майстрині Наталії Братської про незмінний атрибут українського весілля - рушник.

 А закінчився урок - найдраматичнішим весільним звичаєм, який зберігся до сьогодення, коли свекруха знімала вінок і одягала хустку на свою невістку.