День волонтера

  Ще в 1985-му році Генеральна Асамблея ООН на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам держав відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім'я економічного і соціального розвитку». Тому саме в цей день в Диканському історико-кразнавчому музеї ім.Д.М.Гармаша, в залі "Революції Гідності", відбулися урочистості щодо вшанування діяльності диканських волонтерських організацій.
 Перший потужний сплеск волонтерства в Україні був пов'язаний із  чемпіонатом Європи з футболу 2012 року. Та найбільш широкий розвиток руху був спричинений подіями Євромайдану та війною на Сході України. Волонтери допомагають збирати кошти, одяг, їжу, медикаменти на потреби Збройних сил України, добровольчих загонів, переселенців із зони проведення АТО і т.д. Крім того, українські волонтери займаються просвітництвом, профілактикою шкідливих звичок та негативних соціальних явищ, організацією дозвілля дітей та молоді, соціально-правовим захистом нужденних та різноманітною іншою роботою. 
 Диканчани теж не залишилися осторонь. З початком війни на Сході України в Диканьці 21 березня 2014 р. був заснований благодійний фонд «Допомога військовим». За період заснування фонду зібрані кошти направлені на закупку бронежилетів, шоломів, військових форм, дальноміра, планшетів, електрообладнання, плівки, медпрепаратів та багато іншого. Допомагали збирати кошти як керівники підприємств, так і свідомі диканчани, проводилися благодійні концерти. А 21 січня 2015 року не байдужі диканчанки об'єдналися в "Диканський жіночий батальйон". 18 вересня, цього ж року, його було офіційно зареєстровано, як громадську організацію «Волонтери Диканщини». Свою роботу вони розпочали з плетіння маскувальних сіток та «кікімор» для снайперів. Й на даний час не припиняють збирати продукти, сушать овочі. Відправляють в зону проведення АТО сухі борщі, супи, солені овочі, вінегрети, салати по-корейськи, налисники, пиріжки, печиво і т.д.
  Тож привітати волонтерів зі святом та подякувати їм за нелегку та самовіддану працю прийшли голова Диканської районної ради Володимир Шкарбань, його перший заступник Зоя Присяжнюк та голова громадської організації «АСУ АТО Диканщини» Євген Танасійчук.

 До привітань долучився також і колектив історико-краєзнавчого музею. Після урочистотей старший науковий співробітник Галина Золотайко для волонтерів провела оглядову екскурсію по музею, а учні дитячої музичної школи ім. Ганжі влаштували для них маленький концерт.


Пам'яті жертв Голодомору

  Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших подій за всю історію нашої країни. Пам'ять жертв Голодомору вшановують щороку в четверту суботу листопада.
  Вагомого приводу для Голодомору 1932-1933 років не було. Влада СРСР запровадила його штучно, проводячи примусові хлібозаготівлі. Відповідно до яких кожен селянин повинен був здавати певну норму зерна. У селян, які не могли здати цю норму, забирали всю худобу та іншу їжу. Дороги у великі міста були перекриті, а тих, хто намагався прорватися, розстрілювали на місці. Така політика продовжувалася протягом 17 місяців. За цей час загинуло близько 4 мільйонів людей. А взимку люди гинули особливо часто: 24 людини у хвилину, з яких було понад 80% українців, трохи менше 5 відсотків росіян, а інші: євреї, поляки, білоруси, болгари. Половина жертв була у віці від 6 місяців до 17 років. 
   Проте точних даних про кількість жертв немає тому, що всі документи були відразу ж знищені. Історики, говорячи про втрати, розходяться в цифрах від 2 мільйонів до 10.
  У 2006 році Верховна Рада України офіційно назвала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Цю ініціативу підтримало 24 країни по всьому світу.
   Темі Голодомору 1932-1933 років 20 листопада 2017 р., у Диканському історико-краєзнавчому музеї ім. Д.М.Гармаша, було присвячено відкритий урок для учнів десятих класів Диканського НВК ім. М.В.Гоголя, який  провела старший науковий співробітник Галина Золотайко. 

 Вона розповіла про причини виникнення голоду в 1932-1933 роках, навела цікаві факти як з історії нашого народу, так і власної родини, яка пережила ці страшні події.
Експозиція в історико-краєзнавчому музеї ім. Д.М.Гармаша,
присвячена Голодомору 1932-1933 рр. та жертвам політичних 
репресій 1937-1938 років.

"Юний художник - 2017"

  В Диканському історико-краєзнавчому музеї ім. Д.М.Гармаша вже стало традицією, напередодні дня народження талановитої художниці Марії Башкирцевої, проводити районний конкурс дитячого малюнка "Юний художник" серед учнів шкіл Диканського району. Тож і цього року 23 листопада в Диканському НВК ім. М.В.Гоголя відбулося урочисте підведення підсумків цьогорічного конкурсу.




  Журі  у складі директора районного Будинку дитячої та юнацької творчості Марини Дєєвої, методиста районного методичного кабінету відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Лариси Сердюк, художників Валерія Гришаніна та Олександра Братського, майстрині Оксани Фесенко, провідного екскурсовода Нелі Гордівської розглянуло 116 робіт. Переможців визначали у трьох вікових категоріях. Серед наймолодших учасників - учнів 1-4 класів - кращими визнано малюнки Полєвікової Олександри (1 місце), четвертокласниці Диканськоїго НВК ім. М.В.Гоголя, Шайдур Ольги (2 місце) з Стасівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М.К.Баширцевої та Вихватнюк Марії з Диканської ЗОШ І-ІІІ ст. (3 місце).
  Переможцями у середній віковій категорії стали: учениця сьомого класу Диканської ЗОШ І-ІІІ ст. Оксана Зелененька (1 місце), Кодак Анастасія восьмикласниця з Диканської ЗОШ І-ІІІ ст. та вихованка районного Будинку дитячої та юнацької творчості Кузьміна Катерина (2 місце),  Пилипенко Максим, вихованець БДЮТ  разом з  Рядно Дашою зі Стасівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М.К.Баширцевої (3 місце).
 Серед старшокласників відзначено Єлизавету Рябоконь з Диканської ЗОШ І-ІІІ ст. та Єлизавету Покутню (1 місце) з Диканського НВК ім. М.В.Гоголя, Говоркову Катерину, дев'ятикласницю Диканського НВК ім. М.В.Гоголя (2 місце) та Данішевську Софію, ученицю Стасівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М.К.Баширцевої (3 місце).
  В цьому році журі було непросто назвати кращих, адже кожна робота була гарна і заслуговувала на увагу, тож поза конкурсом було вирішено відзначити  ученицю Стасівської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М.К.Башкирцевої Калатур Кароліну та ученицю 5 класу Сергу Софію з Диканського НВК ім. М.В.Гоголя, якій також було вручено подарунок від завідуючого сектору культури і туризму Євгена Онищенка.
  Переможців та учасників конкурсу привітали: Микийчук Володимир Пилипович  з Полтавської обласної Асоціації органів місцевого самоврядування, який представив книгу Василя та Ванди Лис про Марію Башкирцеву "Спалах генія", Євген Онищенко - завідувач сектору культури і туризму Диканської РДА та молодий художник, учасник телешоу "Україна має талант" Валерій Гришанін, який закликав присутніх продовжувати творити і не зупинятися на досягнутому. На виставці також були представлені роботи ще однієї молодої художниці Уляни Миронової, які вона подарувала в картинну галерею ім. М.Башкирцевої та в Диканський НВК ім. М.В.Гоголя.

  А наостанок додав настрою всім присутнім невеликий концерт, підготовлений учнями Диканської музичної школи ім. В.В.Ганжі скрипальками Поліною Правденко, Соломією Серьогіною та бандуристкою Олею Кравець.

"Хоробрі серця"

 Напередодні свят -  Покрови Пресвятої Богородиці, Днем захисника України та Днем українського козацтва - 13 жовтня, в історико-краєзнавчому музеї відбувся тематично-масовий захід "Хоробрі серця". Свято відбулося в дев'ятому залі музею, присвяченому Революції Гідності й АТО.
  До присутніх зі вступним словом звернулася директор музею Н.Крюченко, її виступ доповнили науковий працівник Н.Дзюба та провідний екскурсовод Н.Гордівська. Привітали присутніх зі святом голова райдержадміністрації В.Шкарбань і голова районної ради С.Муха, волонтер Н.Моргунова та голова благодійного фонду "Допомога військовим"  О.Братський.
 Директор Будинку дитячо-юнацької творчості М.Дєєва повідала, як вихованці гуртків виготовляли обереги для захисників та писали листи з побажаннями бійцям. Поділився з присутніми своїм бойовим досвідом голова громадської організації "АСУ АТО Диканщини" Є.Танасійчук. Мама воїна АТО С.Бородай разом з М.Петровою виконали пісню на слова Василя Симоненка "Лебеді материнства". А наостанок, учасники художньої самодіяльності районного Будинку культури О.Гандзюк та А.Домненко виконуючи пісню "Над землею тумани", розчулили всіх присутніх.

Фотовиставка "Герої поміж нами"

  3 серпня біля Диканського історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша було відкрито фотовиставку "Герої поміж нами", присвячену 16-му окремому мотопіхотному батальйону "Полтава". Виставка підготовлена Департаментом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, громадською організацією "Сім'ї загиблих учасників бойових дій Полтавщини". Фотовиставка діє в області як естафета.
  На фото, зроблених військовослужбовцями, відображені перші бойові будні, воєнні дії в зоні АТО, виконання завдань щодо посилення охорони державного кордону та, звісно ж, бійці. Особлива увага – фотографіям загиблих Героїв.
 Презентувала фотовиставку директор історико-краєзнавчого музею Надія Крюченко, а науковий співробітник музею Наталія Дзюба розповіла про формування та бойовий шлях 16-го ОМПБ "Полтава". У складі цього підрозділу захищали цілісність нашої держави і наші земляки: Григорій Калюжний, Олександр Губар, Денис Ковальов, Василь Бойко, Олександр Шатулін.
  На відкриття виставки завітали голова районної ради Станіслав Муха, перший заступник голови райдержадміністрації Зоя Присяжнюк, Диканський селищний голова Валерій Товстій, заступник голови громадської організації "АСУ АТО Диканщини" Руслан Калюжний, голова ГО "Волонтери Диканщини" Ніна Моргунова.

    Мама учасника АТО  - Світлана Бородай і Марія Петрова виконали пісню на слова Василя Симоненка "Лебеді материнства". 

  І, наостанок учасники зібрання переглянули музейну експозицію, присвячену Революції Гідності.

Презентація буклета робіт художника В.Ф.Криворучка

 15 березня в залі сучасності Диканського історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша відбулася презентація буклета робіт самодіяльного художника Володимира Федоровича Криворучка.
 Директор музею Надія Крюченко привітала митця з днем народження, адже цього дня йому виповнилося 82 роки.
 Теплі слова ювіляру адресували провідний екскурсовод музею Неля Гордівська - автор буклета, науковий співробітник Наталія Дзюба, та колишній директор музею Лідія Грубич. Спогадами про спільну роботу поділилася Наталія Мороз, яка разом з Володимиром Федоровичем працювала в колгоспі ім. Леніна. А юна художниця Уляна Миронова разом з мамою Тетяною Петрівною підготували музичний подарунок, який виконали удвох під акомпанемент гітари.


100 років дубу Свободи

 10 березня 2017 року біля дуба Свободи, що росте при вході в парк ім. М.В.Гоголя відбулися урочистості з нагоди 100-річчя від дня посадки цього дуба.
 Директор історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша Надія Крюченко розповіла присутнім, що сто років тому на місці парку Гоголя була головна площа села, навколо неї розташовувалися лавки, торгові ряди. Двічі на рік тут проводилися великі ярмарки: весняний і осінній. У центрі площі був встановлений бюст імператору Олександру І, але потім на його місце диканці встановили бюст Т.Г.Шевченка. А на початку березня 1917 року, коли диканці отримали звістку про зречення Романових та встановлення влади Тимчасового уряду, біля будинку волосного управління відбувся багатолюдний мітинг, на якому був обраний тимчасовий комітет. У цей же день робітники маєтку Кочубеїв організували робітничий комітет. 8 березня диканці роззброїли пристава і урядника, створили народну міліцію. Під час цих буремних подій і був посаджений дуб Свободи. Точна дата не відома, але у фондах музею збереглися чорно-білі фотографії саме посадки цього дуба, на яких написано, що дуб Свободи було посаджено в шевченківські дні 1917 року.
 Для жителів Диканки, це дерево стало символом Свободи під час подій на Майдані 2014 року - білля підніжжя дуба з'явилися портрети героїв Небесної Сотні, запалені лампадки і живі квіти.
 Про події часів Революції Гідності згадала активістка Майдану Тетяна Біляєва, Олексій Каплонський продекламував уривок з поеми Т.Г.Шевченка "Кавказ", а самодіяльний поет-пісняр Віктор Булава продекламував написаний напередодні вірш "Шевченко з нами!".


 Голова районної ради Станіслав Муха говорив про важливість пам'ятати історію і черпати з неї правильні уроки, а селищний голова Валерій Товстій закликав усіх жителів Диканьки не бути байдужими і докладати всі сили для того, щоб наше селище завжди було історичною перлиною України.

140 років від дня народження Ф.М.Попадича

 23 лютого Диканська картинна галерея ім. М.К.Башкирцевої зустрічала гостей, які прийшли вшанувати пам'ять відомого земляка, уродженця Великих Будищ, музиканта, хорового диригента, педагога, фольклориста і композитора Федора Миколайовича Попадича.

 Ведуча творчої зустрічі директор історико-краєзнавчого музею Надія Крюченко розповіла біографію цієї творчої особистості. А народився майбутній музикант 26 лютого 1877 р. у Великих Будищах на Полтавщині  в багатодітній родині. Попри те що дітей у Попадичів було 13-ть, вижив лише Федір та його молодша сестра. Після закінчення церковнопарафіяльної школи потрапив до архієрейського хору в Полтаві звідки був виключений у 15-ть років через проблеми з голосом. Згодом, одночасно працюючи на місцевому книжковому складі, продовжив музичне навчання почавши самотужки вчитися грі на скрипці та відвідувати, відкриті у 1896 році, приватні музичні класи Ф.Базилевича. Незабаром його запросили помічником регента архієрейського хору та викладачем хорових курсів.
  1904-го року стає студентом історико-теоретичного відділення щойно відкритого музичного училища Ахшарумова. Попадич відвідував лекції з гармонії і теорії композиції, навчався в класах фортепіано й хорового співу але через скрутне матеріальне становище мусив закінчити освіту і з третього курсу залишив училище. По тому брав приватні уроки, вивчав французьку та німецьку мови. 1910 року склав екстерном іспити за чотири класи гімназії та одержав звання учителя. 1913 року Ф.Попадич — керівник хорової капели «Баян», одним з організаторів котрої також стає В.Щепотьєв. Викладав співи та музику в 1-й полтавській чоловічій гімназії, у Полтавському інституті шляхетних дівчат та в приватних гімназіях. Від 16 квітня 1918 року керівник Полтавського українського національного хору (згодом Полтавська хорова капела). У кінці 1920-х років Попадич видає збірку українських пісень власної обробки й присвячує її М.Лисенку, а також присвячує пам'яті композитора один із найкращих своїх хорових творів «Серце музики» на слова М.Вороного. У квітні 1921 року Федір Попадич стає одним із організаторів Музичного товариства ім. М.Леонтовича. З 1925-го художній керівник Полтавської капели бандуристів. Одночасно Федір Михайлович викладає в музичному училищі техніку диригування, а з 1928-го по 1933-й обіймає посаду директора. 1934-го року виїхав у місто Коломну, до родини своєї дочки. В Підмосков'ї працював директором Палацу культури Коломенського машинобудівного заводу, створив ансамбль червоноармійської пісні й танцю, працював над музикою для місцевого драмтеатру. Помер 7 червня 1943 року.
 Федір Михайлович є автором композицій «1905 рік»«Якимівська трагедія», канту «Величає душа моя Господа», маршу «Кроком крицевим», вокальних творів та обробок народних пісень.
 Грою на скрипці - одному з найулюбленіших інструментів митця - порадувала викладач дитячої музичної школи Анна Яковлєва.
  Після прослуховування запису "Величає душа моя Господа" настоятель Свято-Троїцької церкви протоієрей Павло Сверлович повідав про особливості духовної музики. 
  А 90-річний полтавський музикант-аматор Юрій Бернадський порадував присутніх своєю грою на майже столітній скрипці, яка є експонатом Диканського історико-краєзнавчого музею ім. Д.М.Гармаша. Автором цієї скрипки є Тимофій Панасович Губа, тож про родину Губів - майстрів, які виготовляли гарні меблі і музичні інструменти в Диканьці розповів краєзнавець Григорій Титаренко.

Вшанування воїнів-інтернаціоналістів

 
  15 лютого в Україні вшановують тих, хто брав участь у локальних війнах на території інших держав. Тож цього дня в літературно-мистецькій вітальні ім. М.К.Башкирцевої зібралися колишні воїни-інтернаціоналісти, воїни АТО, активісти, представники установ та організацій.
 Ведуча урочистостей Наталія Дзюба нагадала трагічну статистику: за даними Української Спілки Ветеранів Афганістану, через афганську війну пройшло 160 тисяч осіб з України. Не повернулося з війни 3360 чоловік. З Диканського району  брали участь у афганській війні майже 70  чоловік. Навічно залишились молодими, викарбуваними  у граніті: рядовий Кононенко Юрій Михайлович, старший лейтенант Канівець Іван Дмитрович, сержант Сторчун Володимир Володимирович та капітан Храмов Олег Володимирович.
  Зі словами глибокої поваги до учасників локальних воєн звернулися голова райдержадміністрації Володимир Шкарбань і голова районної ради Станіслав Муха. Користуючись нагодою вони нагородили почесними грамотами Анатолія Штонду, Віктора Журова, Віктора Соляника, Івана Височина, Івана Пікуленка, Юрія Домагацького, Олександра Гавриленка, Олександра Водолагу, Олександра Жовніра і голову районної Спілки воїнів-інтернаціоналістів Олександра Онищенка.
  До слова також запрошувалися голова ГО "Асоціація учасників АТО Диканщини" Євгеній Танасійчук, Балясненський сільський голова Любов Семко, яка розповідала про своїх земляків-афганців, а полковник у відставці В'ячеслав Астахов повідав про війну, яку він бачив з найстрашнішого боку, бо був одним з перших військових медиків, яких відправили в Афганістан.
   А учасники художньої самодіяльності районного Будинку культури Аня Кореліна, Сергій Іванов, Аліна Домненко подарували присутнім музичні номери.

Виставка картин В.Гришаніна і У.Миронової

  15 лютого у виставковому залі картинної галереї ім. М.К.Башкирцевої відкрилася спільна виставка Валерія Гришаніна й Уляни Миронової.
  Валерій Гришанін - вже відомий у Диканьці молодий художник, який в 2013 році став учасником 5 сезону телешоу «Україна має талант». В тому ж році знімальна група каналу СТБ створила фільм про його творчість. Роботи Валерія були представлені на обласному фестивалі художників–аматорів ім. Григорія Ксьонза, який проходив в галереї мистецтв м. Полтава. З 2015 року він учасник конкурсного проекту «START in ART», в якому беруть участь 457 претендентів із країн СНД, Прибалтики, Європи, Азії та Близького Сходу.
В.Гришанін. М.В.Гоголь.
В.Гришанін. Кокетка.
В.Гришанін. Спрага.

   Миронова Уляна народилася 4 травня 2001 року в м. Горлівка Донецької області. В 2014 році родина переїхала до Диканьки. Нині юна художниця навчається в 9 класі Диканської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а також в художній студії Будинку дитячої та юнацької творчості (керівник А.Кравченко), мріє стати перекладачем. Це перша персональна виставка дівчини.
У.Миронова. Автопортрет з подругою.
У.Миронова. Портрет (Морган Вестлінг)
У.Миронова. Азіатка.
У.Миронова. Джек Горобець.
У.Миронова. Рекс.

ВИСТАВКА КАРТИН В.І.КОВТУНА

вітня, у Всесвітній день мистецтва та Міжнародний день культури, у приміщенні картинної галереї імені М.К.Башкирцевої відбулось відкриття ви...