Диканському історико-краєзнавчому музею - 35

   Скарбниці     історії     диканського     краю    -    історико-краєзнавчому     музею

ім. Д.М.Гармаша - цьогоріч виповнилося 35 років. Символічно, що урочистості з цієї нагоди відбулися 25 грудня - у день 105-ї річниці з дня народження Дмитра Михайловича Гармаша, який у 1977 році очолив громадський музей у Диканьці. Завдяки роботі Дмитра Михайловича музей у 1978 році отримав статус державного, було побудоване нове приміщення, відкрита картинна галерея.

Диканський історико-краєзнавчий музей ім. Д. М. Гармаша 

         Голова райдержадміністрації Юрій Оніщенко подякував за працю творчому колективу музею та вручив відзнаки. Директор обласного центру народної творчості Ліна Ковтун, вітаючи, передала музею 35 картин та поетичні збірки львівської художниці та поетеси з диканським корінням Лариси Учурханової.

   Вітали працівників музею з ювілеєм селищний голова Валерій Товстій, начальник відділу культури, туризму та архівної справи Євген Онищенко, директор ЦБС Наталія Кучеряєва, директор музичної школи Володимир Рєзнік, директор районного Будинку культури Ганна Мадрига, Великобудищанський сільський голова Христина Покутня та очільниця музею весілля Оксана Трипольська, від імені почесних громадян Диканщини виступив голова районного суду, заслужений юрист України Дмитро Новак. Дарували свої виступи диканські і великобудищанські артисти.

    У рамках святкування відбулося відкриття персональних виставок місцевих самодіяльних художників Вільяма Порініса та Володимира Криворучка. Далі гостям було запропоновано оглянути оновлені експозиції в музеї.

   

155-а річниця з дня народження художниці Марії Башкирцевої

                                                                 

Ей даровал Бог слишком много!                        
И слишком мало - отпустил.
О, звёздная её дорога!
Лишь на холсты хватило сил...
Ей даровал Господь так много!
А Жизнь - крупинками считал
О, звёздная её дорога!
И Смерть - признанья пьедестал!
                             М.Цветаева

   В цьому році ми відзначаємо 155 років з дня народження талановитої землячки, художниці і письменниці Марії Костянтинівни Башкирцевої. Вже стало традицією в Диканській картинній галереї, щороку,  проводити виставку-конкурс робіт юних диканських художників, приурочену до дня народження художниці. Учні шкіл району змагалися у трьох вікових категоріях: 1-4, 5-8 і 9-11 класи. Серед наймолодших призові місця вибороли учень Диканської гімназії ім. М. В. Гоголя Микола Чипенко, Рядно Дар'я і Вахненко Даша з Стасівської гімназії ім. М. К. Башкирцевої. З-поміж учнів 5-8 класів найкращі роботи презентували учениця Диканської гімназії ім. М. В. Гоголя Анастасія Кулик, учениця Стасівської гімназії ім. М. К. Башкирцевої Анастасія Ватуля і Владислав Пасічник з Балясненської ЗОШ. Серед найстарших учасників конкурсу найвищий рівень показали учениці Диканської гімназії ім. М. В. Гоголя Анастасія Рудько і Вікторія Кібальник, а також учениця Орданівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Дарина Артюх. Окремо за оригінальність було відзначено роботу Володимира Ставкового, учня Великобудищанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, а також поза конкурсом у виставці взяла участь Світлана Шаповал, чиї малюнки теж не залишилися поза увагою глядачів і членів журі.
  Начальник відділу культури, туризму та архівної справи райдержадміністрації Євген Онищенко похвалив учасників конкурсу і зазначив, що за творчим молодим поколінням - майбутнє диканської землі.

  Свято продовжилось у літературно-мистецькій вітальні ім. М.Башкирцевої, де зібралися прихильники таланту художниці. Про Марію Башкирцеву і її становлення як митця розповіла науковий співробітник музею Наталія Дзюба, а роль самої художниці зіграла провідний науковий співробітник Анна Кошель.

  До ювілею художниці було присвячено міжнародну наукову конференцію, яка відбулася в вересні в Полтаві. Про теми, які порушували дослідники творчості Башкирцевої, розповіла директор історико-краєзнавчого музею Надія Крюченко. Науковці порівнювали творчість Башкирцевої і Михайла Булгакова та Марини Цвєтаєвої, аналізували вплив італійського мистецтва на Марію під час її перебування в цій країні тощо. На цій конференції була представлена книга-диптих французького письменника Альберіка Каює "Муся або Життя і смерть Марії Башкирцевої" та "Муся і її друзі", яку подарував музею онук автора, її презентувала провідний науковий співробітник музею Неля Гордівська. Після цього присутні переглянули документальний фільм "Остаться в жизни", в основу якого лягли дослідження Тетяни Швець, яка очолює фонд "Відродження пам'яті Марії Башкирцевої". Завершився захід піснею "Про Марію" у виконанні народного жіночого вокального ансамблю "Диканчанка", і фінальні акорди прозвучали так само щемно, як і вся мелодія життя цієї талановитої художниці.

Районний етап обласного фестивалю художників-аматорів ім. Г.Ксьонза

    2 листопада в Диканській картинній галереї ім. М.К.Башкирцевої був проведений  районний етап обласного фестивалю художників-аматорів ім. Г.Ксьонза.

  Ксьонз Григорій Петрович (1874-1946 р.р.) - художник-самоука, народний маляр-портретист. Народився в м. Миргород, в дитинстві переніс тяжку хворобу, внаслідок якої втратив слух і мову. Професійної освіти Григорій Ксьонз не здобув. Його наставниками були старі миргородські майстри-маляри, від яких він перейняв традиції давнього народного малярства. Писав Григорій Петрович переважно портрети, інколи картини на історичну тематику, натюрморти, пейзажі. Зараз роботи художника зберігаються в Полтавському художньому музеї, в Миргородському та Лубенському краєзнавчих музеях, у приватних колекціях.

  До участі в обласному фестивалі запрошуються художники-аматори, які мають високий творчий доробок з образотворчого мистецтва: живопису, графіки, скульптури та проживають на території Полтавської області.

 Фестиваль проводиться з метою відродження національної школи художньої майстерності, виявлення і підтримки творчо обдарованих художників-аматорів, популяризації народного мистецтва, збагачення культурних надбань і традицій Полтавського краю.

  Фестиваль відбувається у два етапи: 1 – районний, де журі проводить відбір кращих робіт і надає їх у розпорядження виставкому фестивалю; 2 – обласний – виставка кращих робіт-художників аматорів проходить у Полтавському художньому музеї. За результатами виставки буде виданий каталог робіт художників-аматорів, учасників другого етапу фестивалю.

  Взяли участь у  районному етапі фестивалю місцеві художники-аматори Криворучко В.Ф., Братський О.В., Кудінова І.М., Перехрест Т.М., Бекпулатова Л.М., Збаранський А.І., Демченко А.В., Порініс В.Г., Марченко Д.І., Гришанін В.В.

  До уваги журі було представлено 43 роботи. При оцінці картин журі враховувало креативність у зображенні подій, явищ та цікавих моментів життя,  художній рівень, композиційну досконалість, авторське самовираження.

     За підсумками до другого етапу фестивалю були відібрані роботи Криворучка В.Ф., Братського О.В., Кудінової І.М., Перехрест Т.М., Збаранського А.І., Демченко А.В., Порініса В.Г., Марченка Д.І., Гришаніна В.В.

Тематичний вечір, присвячений 90-річчю з дня народження художника О.Ф.Литвина

   "Кожен художник, ако творець, має виразити те, що йому властиве;
     Кожен художник, ако дитина своєї доби, має виразити те, що властиве цій добі;

     Кожен художник, ако служитель мистецтва, має  давати те, що властиве мистецтвові   взагалі," - такими словами розпочала тематичний вечір, присвячений 90-річчю з дня народження самодіяльного художника Олексія Федоровича Литвина, провідний науковий співробітник музею Анна Кошель.

   Олексій Федорович Литвин народився 30 жовтня 1923 року в селі Надежда Диканського району. Захопленість і любов до мистецтва народились ще в дитинстві, а з ними виникло бажання стати художником. Та здійснити цю мрію вдалося, тільки проминувши лихоліття війни. 

   За фахом він будівельник, протягом тридцяти років працював гідромеліоратором, викладачем Полтавського сільськогосподарського технікуму.

   Поступово, віддаючи весь свій вільний час улюбленій справі, Олексій Федорович оволодів основами образотворчої грамоти і з 1977 року він - постійний учасник міських, обласних і республіканських виставок самодіяльного мистецтва. У 1978 році відбулась його перша персональна виставка в Полтаві та Лохвиці. Також відбувся ряд виставок у Польщі та Болгарії. В 1984 та 1989 роках були видані каталоги робіт художника за сприяння обласного любительського об'єднання "Художник" та обласного науково-методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи. А у 2003 році Полтавська галерея мистецтв відкрила художню виставку творів самодіяльного художника, присвячену 80-річчю з дня народження, а також вшанувала пам'ять уже покійного майстра.

   Пензлю художника належать близько 200 картин. Особливе місце в творчості О.Ф.Литвина займають образи М.В.Гоголя та художниці М.К.Башкирцевої. Ідучи від конкретного історичного матеріалу, художник створює переконливі образи, намагається  передати характерні особливості побуту, архітектури, одягу. Також у творчому доробку живописця є чимало пейзажів, портретів, які говорять про автора як про художника з витонченим віддчуттям ліричного настрою, з бажанням передати навколишнім побачене.

   З-поміж 20 картин, які представлені в експозиції Диканської картинної галереї, увагу привертає полотно під назвою "Троїсті музики", про яке,  на тематичному вечорі, розповіла директор історико-краєзнавчого музею ім Д.М.Гармаша Надія Крюченко.

   Спогадами про художника та його виставку картин в Диканьці поділилась старший науковий співробітник музею Ганна Золотайко.

   Святковий настрій учасникам зустрічі створювали баяніст районного Будинку культури Григорій Юрченко та учасник художньої самодіяльності Анатолій Чипенко.

Виставка флористики майстрині з Полтави Валентини Таран

   Флористика, якщо проводити аналогію з образотворчим мистецтвом, це живопис квітами. У флористиці використовують квіти,рослини, різноманітне насіння, ягоди, плоди і т.і. Флористи застосовують не тільки матеріали в своєму початковому виді, а й піддають їх спеціальній обробці: покривають фарбою, лаком, деформують, змінюють для того, щоб предмети в композиції виглядали яскравіше.
   Флористика бере свій початок ще з давнини, коли квітам і рослинам надавалось велике значення. Вони наділялись містичними та надприродними силами, які впливали на долі людей, слугували оберегами.
   Сучасна флористика не підпорядковується  суворим правилам і різним догмам, але враховувати традиції різних країн та народів все ж необхідно.
   4 жовтня в Диканській картинній галереї ім. М.К.Башкирцевої була урочисто відкрита перша персональна виставка робіт самодіяльної майстрині з Полтави Валентини Таран. Валентина створює свої картини з природних матеріалів, за виключенням фарби, клею та лаку. Використовує насіння з овочів та фруктів, березову кору, шкурки апельсинів, шапочки жолудів і т.і. Всього близько тридцяти видів матеріалів.

Картини з бісеру Оксани Щербак

   У сучасному вишивальному мистецтві відомо понад сто технік вишивання. Серед них вирізняються техніки вишивки бісером, які поєднують у собі водночас як прийоми нанизування, так і вишивання. Вишивка бісером це дуже копітке і дуже цікаве заняття. Зараз у картинній галереї ім. М.К.Башкирцевої діє виставка вишитих картин бісером Оксани Щербак з Диканьки.

   Оксана народилась 03.08.1993 року, навчалась в Диканській гімназії ім. М.В.Гоголя, потім в Кременчуцькому педагогічному училищі. По закінченню училища, захопилась вишиванням картин бісером та хрестиком. Зараз навчається в Полтавському Національному педагогічному університеті ім. В.Г.Короленка на 3-му курсі. Ще майстриня займається квілінгом, модульним і класичним оригамі, пробувала себе і в живописі. На виставці представлені далеко не всі роботи Оксани. Деякі з них чекають, коли будуть виготовлені рами, а деякі - коли будуть зроблені фінальні стіжки.

Круглий стіл до 1025-ї річниці Хрещення України-Русі

   28 липня народ України відзначив 1025-річчя хрещення Київської Русі. Християнізація Русі-України ознаменувала собою нову віху національної історії. Хрещення сприяло об'єднанню Русі в єдину державу, дало поштовх розвитку економіки, освіти, духовності й культури.

   23 липня в картинній галереї ім. М. К. Башкирцевої відбулося засідання тематичного круглого столу, який був присвячений дню хрещенню України-Русі.

   Відкрила зібрання директор Диканського історико-краєзнавчого музею Н.Крюченко. Про історію виникнення християнства у Київській Русі розповіла старший науковий співробітник музею Г. Золотайко. Вона також повідала про історію християнства в Україні у подальші століття і до сьогодення.

   Учасники круглого столу могли познайомитися з культовими речами-експонатами музею, про них розповіла науковий співробітник Н. Дзюба. Вона познайомила присутніх зі старовинним Євангелієм, продемонструвала блюдце для євхаристії, чашу для освячення води, вінець та ікону. 

   Огляд книг християнської тематики зробила провідний бібліограф Диканської ЦБС О. Гірняк. Завершив засідання заступник голови райдержадміністрації В. Перехрест, наголосивши на важливості проведення таких заходів і на необхідності вивчати й шанувати свою історію.

Виставка вишитих картин Катерини Шелист

      В Диканській картинній галереї діє виставка робіт вишивальниці з Гадяча Катерини Шелист. Народилась вона у м. Гадячі, там закінчила художню школу. Неодноразово була учасником різноманітних виставок та конкурсів. Наразі навчається в Полтавському національному технічному університеті на фінансово-економічному факультеті. Роботи вишивальниці знайшли поціновувачів не тільки в Україні, а й в Росії та Бельгії.

Мальовничий дивосвіт

В одному з залів картинної галереї ім. М.К.Башкирцевої відкрита виставка робіт художниці-кераміста Юлії Багацької та виставка художніх виробів з бісеру Оксани Танчинець.
Юлія Багацька народилась в м. Полтава. Закінчила Полтавський національний технічний університет ім. Ю.Кондратюка (архітектурний факультет) за спеціальністю "образотворче та декоративно-прикладне мистецтво". Учасниця Всеукраїнських, обласних та міських художніх виставок; етнографічно-мистецьких свят та фестивалів в Україні та за кордоном.
На виставці представлені: графічні замальовки на тему море, мушлі; пейзажні мотиви; керамічні пласти, гончарний посуд, керамічні прикраси. Художниця намагається створювати свої роботи з урахуванням історичного минулого і відтворює в кераміці своє бачення неповторної краси природи.

Оксана Танчинець народилась в с. П'ядики Коломийського району Івано-Франківської області. Закінчила Калуське училище культури. Бісероплетінням займається з 1999 року. Працює в традиційному і сучасному стилях. Розвиває призабуті традиційні, створює нові авторські техніки за мотивами українських народних орнаментів.
Поєднує класичне ткацтво з іншими техніками: нанизування сіточкою, вишивка по основі, мозаїчне, ажурне, об'ємне плетіння. Приймає активну участь в регіональних, обласних та Всеукраїнських виставках майстрів народного мистецтва. Оксана Миколаївна атестований майстер НСМНМУ.