Час вибрав їх...

                                             Афганістан ночами сниться:

                                                                  Наш взвод стоїть в однім строю…

                                                     Полеглих друзів бачу лиця

                                              І сиву молодість свою.

                                                                                     В.Туркін

  15 лютого 2014 року виповнилося 25 років з дня виведення обмеженого контингенту  радянських військ з Афганістану. Вивід військ був здійснений планомірно у строгій відповідності з Женевськими угодами при підтримці світової спільноти. На момент підписання угод чисельність радянських військ в Афганістані становила 103 тисячі чоловік. 7 квітня 1988 року міністр оборони Радянського Союзу Д.Т.Язов підписав директиву про виведення військ згідно із затвердженим графіком з 15 травня  1988 до 15 лютого 1989 року в два етапи. 14 лютого 1989 року на аеродромі в Кабулі уже повністю господарювали афганці. Після обіду злетіли  два літаки ІЛ-76 із солдатами охорони, а ввечері на третьому вилетіло керівництво опергрупи Міністерства оборони Радянського Союзу. Останнім із складу обмеженого контингенту (за винятком тих, хто залишився у полоні) вранці 15 лютого перейшов по мосту «Дружба» через річку Амудар’ю командуючий 40-ю армією генерал-лейтенант Борис Громов. У другій половині дня залишили Афганістан радянські прикордонники. По іншу сторону кордону, у Термезі й Кушці, воїнів зустрічали в основному їхні рідні й близькі, місцеве населення, журналісти. Ніхто з керівників СРСР не знайшов за потрібне хоча б бути присутнім при  поверненні на Батьківщину своїх солдатів. Так завершилася ця тяжка і довгі роки засекречена війна…

     Будь-яка війна несе смерть, каліцтво, «вдягає» в журбу тисячі материнських  сердець.  У  війни  холодні   очі,   у   неї   свій   рахунок,   своя

безжальна арифметика.

    Бойові дії в Афганістані продовжувалися з 25 грудня 1979 р. по 15 лютого 1989 р. Ця війна тривала дев’ять років, один місяць і дев’ятнадцять днів. Через Афганістан пройшло 620 тисяч військовослужбовців. Загальні людські втрати СРСР у війні – 14 453 осіб, з них вбито в бою – 9 511, померло від ран – 2 386, померло від хвороб – 817, загинуло в аваріях, катастрофах, від нещасних випадків і самогубства – 1 739 чол.

    За даними Української спілки Ветеранів Афганістану, через афганську війну пройшло 160 тисяч осіб з України. Не повернулося з війни 3 360 чол.

     В числі тих,  хто не повернувся з афганської війни є й імена наших земляків. Це: рядовий Кононенко Юрій Михайлович, старший лейтенант Канівець Іван Дмитрович, сержант Сторчун Володимир Володимирович та капітан Храмов Олег Володимирович, який загинув під час виконання миротворчої місії в одній із провінцій Афганістану.

   Цього року, в фойє районного Будинку культури, була проведена тематична виставка, присвячена 25-й річниці виведенню радянських військ з Афганістану. На ній були представлені картини, книги та статті присвячені цій війні, а також військові фотографії і  листи того періоду.

Виставка картин художника В. Ф. Криворучка

  

  Володимир Федорович Криворучко місцевий самодіяльний художник. Народився він 15 березня 1935 року в селі Климківка Надеждинської сільської ради Диканського району. Почав малювати ще в шкільні роки. Вчителем для майстра була і є сама природа. Уміння малювати Володимир Федорович вдосконалював в армії на посаді художника військової частини, а ще в Народному університеті мистецтв на факультеті малюнку і живопису. Працював художником-оформлювачем в колгоспах с. Надежди та Диканьки. Після виходу на пенсію займав посаду художника в Диканькому історико-краєзнавчому музеї ім. Д.М.Гармаша.

  Працює майстер в жанрі пейзажу. З 2001 року він учасник сільських та районних виставок. Більшість творів зберігається в приватних зібраннях та краєзнавчому музеї. 

 На даний час виставка робіт самодіяльного художника проходить в Диканській картинній галереї ім. М.К.Башкирцевої.

  

Виставка художніх робіт та коренепластики В.Г.Порініса

«Для справжнього художника – де життя, там і поезія».

В. Г. Бєлінський

  Саме так можна охарактеризувати творчість художника В. Г. Порініса. Вільям Григорович яскраво поєднує у своїй творчості мрію і ностальгію, можливо, тому його картини викликають такі яскраві відчуття.

  Народився художник 20 червня 1934 року в мальовничому селі Писаревщина Диканського району. Закінчив Великобудищанську школу, Писаревщанський ветзоотехнікум. Після служби в армії вступив в Київський державний інститут фізичної культури. Сорок три роки працював в Запорізькій спеціальній загально-освітній школі-інтернаті № 5 для дітей з вадами зору.

  Малювання для нього було життєвою потребою ще з дитинства. Навчаючись в технікумі  допомагав оформляти стінгазети, а навчаючись в Києві заробляв на життя іконописом. 

   За 30 років - з 1957 року до 1987 року - написав тисячу картин, далі лічити їх перестав. Персональні виставки були в Запоріжжі, Києві і Москві. Художник пише портрети, пейзажі, працює в стилі "наївного реалізму". Займається, також, коренепластикою - витвори природи, які він знаходить, дещо, вдосконалює і перетворює в цікавих персонажей, а з різних порід дерев Вільям Григорович виготовляє маски. Ці роботи побували на виставках у Болгарії, Угорщині, Польщі.

Диканському історико-краєзнавчому музею - 35

   Скарбниці     історії     диканського     краю    -    історико-краєзнавчому     музею

ім. Д.М.Гармаша - цьогоріч виповнилося 35 років. Символічно, що урочистості з цієї нагоди відбулися 25 грудня - у день 105-ї річниці з дня народження Дмитра Михайловича Гармаша, який у 1977 році очолив громадський музей у Диканьці. Завдяки роботі Дмитра Михайловича музей у 1978 році отримав статус державного, було побудоване нове приміщення, відкрита картинна галерея.

Диканський історико-краєзнавчий музей ім. Д. М. Гармаша 

         Голова райдержадміністрації Юрій Оніщенко подякував за працю творчому колективу музею та вручив відзнаки. Директор обласного центру народної творчості Ліна Ковтун, вітаючи, передала музею 35 картин та поетичні збірки львівської художниці та поетеси з диканським корінням Лариси Учурханової.

   Вітали працівників музею з ювілеєм селищний голова Валерій Товстій, начальник відділу культури, туризму та архівної справи Євген Онищенко, директор ЦБС Наталія Кучеряєва, директор музичної школи Володимир Рєзнік, директор районного Будинку культури Ганна Мадрига, Великобудищанський сільський голова Христина Покутня та очільниця музею весілля Оксана Трипольська, від імені почесних громадян Диканщини виступив голова районного суду, заслужений юрист України Дмитро Новак. Дарували свої виступи диканські і великобудищанські артисти.

    У рамках святкування відбулося відкриття персональних виставок місцевих самодіяльних художників Вільяма Порініса та Володимира Криворучка. Далі гостям було запропоновано оглянути оновлені експозиції в музеї.

   

155-а річниця з дня народження художниці Марії Башкирцевої

                                                                 

Ей даровал Бог слишком много!                        
И слишком мало - отпустил.
О, звёздная её дорога!
Лишь на холсты хватило сил...
Ей даровал Господь так много!
А Жизнь - крупинками считал
О, звёздная её дорога!
И Смерть - признанья пьедестал!
                             М.Цветаева

   В цьому році ми відзначаємо 155 років з дня народження талановитої землячки, художниці і письменниці Марії Костянтинівни Башкирцевої. Вже стало традицією в Диканській картинній галереї, щороку,  проводити виставку-конкурс робіт юних диканських художників, приурочену до дня народження художниці. Учні шкіл району змагалися у трьох вікових категоріях: 1-4, 5-8 і 9-11 класи. Серед наймолодших призові місця вибороли учень Диканської гімназії ім. М. В. Гоголя Микола Чипенко, Рядно Дар'я і Вахненко Даша з Стасівської гімназії ім. М. К. Башкирцевої. З-поміж учнів 5-8 класів найкращі роботи презентували учениця Диканської гімназії ім. М. В. Гоголя Анастасія Кулик, учениця Стасівської гімназії ім. М. К. Башкирцевої Анастасія Ватуля і Владислав Пасічник з Балясненської ЗОШ. Серед найстарших учасників конкурсу найвищий рівень показали учениці Диканської гімназії ім. М. В. Гоголя Анастасія Рудько і Вікторія Кібальник, а також учениця Орданівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Дарина Артюх. Окремо за оригінальність було відзначено роботу Володимира Ставкового, учня Великобудищанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, а також поза конкурсом у виставці взяла участь Світлана Шаповал, чиї малюнки теж не залишилися поза увагою глядачів і членів журі.
  Начальник відділу культури, туризму та архівної справи райдержадміністрації Євген Онищенко похвалив учасників конкурсу і зазначив, що за творчим молодим поколінням - майбутнє диканської землі.

  Свято продовжилось у літературно-мистецькій вітальні ім. М.Башкирцевої, де зібралися прихильники таланту художниці. Про Марію Башкирцеву і її становлення як митця розповіла науковий співробітник музею Наталія Дзюба, а роль самої художниці зіграла провідний науковий співробітник Анна Кошель.

  До ювілею художниці було присвячено міжнародну наукову конференцію, яка відбулася в вересні в Полтаві. Про теми, які порушували дослідники творчості Башкирцевої, розповіла директор історико-краєзнавчого музею Надія Крюченко. Науковці порівнювали творчість Башкирцевої і Михайла Булгакова та Марини Цвєтаєвої, аналізували вплив італійського мистецтва на Марію під час її перебування в цій країні тощо. На цій конференції була представлена книга-диптих французького письменника Альберіка Каює "Муся або Життя і смерть Марії Башкирцевої" та "Муся і її друзі", яку подарував музею онук автора, її презентувала провідний науковий співробітник музею Неля Гордівська. Після цього присутні переглянули документальний фільм "Остаться в жизни", в основу якого лягли дослідження Тетяни Швець, яка очолює фонд "Відродження пам'яті Марії Башкирцевої". Завершився захід піснею "Про Марію" у виконанні народного жіночого вокального ансамблю "Диканчанка", і фінальні акорди прозвучали так само щемно, як і вся мелодія життя цієї талановитої художниці.

Районний етап обласного фестивалю художників-аматорів ім. Г.Ксьонза

    2 листопада в Диканській картинній галереї ім. М.К.Башкирцевої був проведений  районний етап обласного фестивалю художників-аматорів ім. Г.Ксьонза.

  Ксьонз Григорій Петрович (1874-1946 р.р.) - художник-самоука, народний маляр-портретист. Народився в м. Миргород, в дитинстві переніс тяжку хворобу, внаслідок якої втратив слух і мову. Професійної освіти Григорій Ксьонз не здобув. Його наставниками були старі миргородські майстри-маляри, від яких він перейняв традиції давнього народного малярства. Писав Григорій Петрович переважно портрети, інколи картини на історичну тематику, натюрморти, пейзажі. Зараз роботи художника зберігаються в Полтавському художньому музеї, в Миргородському та Лубенському краєзнавчих музеях, у приватних колекціях.

  До участі в обласному фестивалі запрошуються художники-аматори, які мають високий творчий доробок з образотворчого мистецтва: живопису, графіки, скульптури та проживають на території Полтавської області.

 Фестиваль проводиться з метою відродження національної школи художньої майстерності, виявлення і підтримки творчо обдарованих художників-аматорів, популяризації народного мистецтва, збагачення культурних надбань і традицій Полтавського краю.

  Фестиваль відбувається у два етапи: 1 – районний, де журі проводить відбір кращих робіт і надає їх у розпорядження виставкому фестивалю; 2 – обласний – виставка кращих робіт-художників аматорів проходить у Полтавському художньому музеї. За результатами виставки буде виданий каталог робіт художників-аматорів, учасників другого етапу фестивалю.

  Взяли участь у  районному етапі фестивалю місцеві художники-аматори Криворучко В.Ф., Братський О.В., Кудінова І.М., Перехрест Т.М., Бекпулатова Л.М., Збаранський А.І., Демченко А.В., Порініс В.Г., Марченко Д.І., Гришанін В.В.

  До уваги журі було представлено 43 роботи. При оцінці картин журі враховувало креативність у зображенні подій, явищ та цікавих моментів життя,  художній рівень, композиційну досконалість, авторське самовираження.

     За підсумками до другого етапу фестивалю були відібрані роботи Криворучка В.Ф., Братського О.В., Кудінової І.М., Перехрест Т.М., Збаранського А.І., Демченко А.В., Порініса В.Г., Марченка Д.І., Гришаніна В.В.

Тематичний вечір, присвячений 90-річчю з дня народження художника О.Ф.Литвина

   "Кожен художник, ако творець, має виразити те, що йому властиве;
     Кожен художник, ако дитина своєї доби, має виразити те, що властиве цій добі;

     Кожен художник, ако служитель мистецтва, має  давати те, що властиве мистецтвові   взагалі," - такими словами розпочала тематичний вечір, присвячений 90-річчю з дня народження самодіяльного художника Олексія Федоровича Литвина, провідний науковий співробітник музею Анна Кошель.

   Олексій Федорович Литвин народився 30 жовтня 1923 року в селі Надежда Диканського району. Захопленість і любов до мистецтва народились ще в дитинстві, а з ними виникло бажання стати художником. Та здійснити цю мрію вдалося, тільки проминувши лихоліття війни. 

   За фахом він будівельник, протягом тридцяти років працював гідромеліоратором, викладачем Полтавського сільськогосподарського технікуму.

   Поступово, віддаючи весь свій вільний час улюбленій справі, Олексій Федорович оволодів основами образотворчої грамоти і з 1977 року він - постійний учасник міських, обласних і республіканських виставок самодіяльного мистецтва. У 1978 році відбулась його перша персональна виставка в Полтаві та Лохвиці. Також відбувся ряд виставок у Польщі та Болгарії. В 1984 та 1989 роках були видані каталоги робіт художника за сприяння обласного любительського об'єднання "Художник" та обласного науково-методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи. А у 2003 році Полтавська галерея мистецтв відкрила художню виставку творів самодіяльного художника, присвячену 80-річчю з дня народження, а також вшанувала пам'ять уже покійного майстра.

   Пензлю художника належать близько 200 картин. Особливе місце в творчості О.Ф.Литвина займають образи М.В.Гоголя та художниці М.К.Башкирцевої. Ідучи від конкретного історичного матеріалу, художник створює переконливі образи, намагається  передати характерні особливості побуту, архітектури, одягу. Також у творчому доробку живописця є чимало пейзажів, портретів, які говорять про автора як про художника з витонченим віддчуттям ліричного настрою, з бажанням передати навколишнім побачене.

   З-поміж 20 картин, які представлені в експозиції Диканської картинної галереї, увагу привертає полотно під назвою "Троїсті музики", про яке,  на тематичному вечорі, розповіла директор історико-краєзнавчого музею ім Д.М.Гармаша Надія Крюченко.

   Спогадами про художника та його виставку картин в Диканьці поділилась старший науковий співробітник музею Ганна Золотайко.

   Святковий настрій учасникам зустрічі створювали баяніст районного Будинку культури Григорій Юрченко та учасник художньої самодіяльності Анатолій Чипенко.