«…це не той фольклор, який треба популяризувати, але
знати варто. Як-не-як, а його складали наші предки» (М.Савчук). Нещодавно в приміщені
картинної галереї імені М.К.Башкирцевої було проведено досить нестандартний
захід. Він був присвячений Міжнародному дню боротьби з нецензурною лексикою.
Проте означена подія протікала в досить цікавому руслі. Це була етнографічна, історична, лінгвістична
зустріч. Присутні спростовували постулати щодо лайки, її походження та
використання.
Акцент було зроблено на українську традицію та специфічні
(відповідно до теми) вислови. З’ясували середньовічну
традицію вживання «поганих слів» на українських територіях (пес, кат,
корчемник тощо). Відкрили для себе традицію козацького герцю та дізналися, кого
у козацькому війську називали «професійними матюгальниками», які функції вони
виконували та порівняли деякі традиції
козацьких лицарів із шотландськими. Обговорили український сороміцький
фольклор, адже українська автентична лайка формувалась саме з еротичного
контексту.
Українська лайка – неодмінний атрибут української
традиції. Вона є автентичною, надзвичайно колоритною та є дуже важливою для
вивчення та розуміння розвитку нашої культури та розмовної мови.
Немає коментарів:
Дописати коментар